LEM, letters to…

Letters to … Листи до…

Для того, щоб пізнати неосяжне, ми мусимо сміливо припускати  й висловлювати гіпотезу будучи впевненими ми впевненні в її існуванні.
Мені хочеться припустити, що існує мова, у котрій не повторюється жодна літера, слово чи речення. Так,ми можемо припустити, що усі складові цієї мови можуть бути подібні, як морські хвилі, листя на деревах, кристали піску. Безумовно, вони подібні і навіть надто ритмічні, але завжди НЕОДНАКОВІ. Ця мова не може бути прочитана звичним нам способом. Вона є максимально близькою до природи й культивованою на так глибокому і тонкому рівні, що можна припускати, що метод відчитання її вимагає абсолютно шншого підходу, як і особливої якості читача. Водночас інформація, котру передає ця мова знаходиться, безперечно, поза горизонтом звичайного тривіального розуміння. Звісно, метод означення і транслювання такої мов є невичерпно різноманітним. “Листи до…” це спроба скоротити комунікативну відстань між звичною мовою людей і мовою. що існує в моїх припущеннях за допомогою виведення її “текстів” на звичний для нас людей “графічний” рівень. Тобто, створити літери й тексти мови, котрої начебто немає, але котра складає основу усієї природи нашого фізичного світу.
Сергій Савченко. 05.2021

Letters to…
In order to know the immeasurable, we must boldly assume and express a hypothesis, being sure we are confident in its existence.
I want to suggest that there is a language in which no letter, word or sentence is repeated. Yes, we can assume that all components of this language can be similar, as sea waves, leaves on trees, sand crystals. Of course, they are similar and even too rhythmic, but always different. This language cannot be read in the usual way. It is as close to nature as possible and cultivated at such a deep and subtle level that it can be assumed that the method of reading it requires a completely different approach, as well as a special quality of the reader. At the same time, the information transmitted by this language is undoubtedly beyond the horizon of ordinary trivial understanding. Of course, the method of defining and translating such languages is inexhaustibly diverse. “Letters to …” is an attempt to reduce the communicative distance between the usual language of people and language. that exists in my assumptions by bringing its “texts” to the usual for us humans “graphic” level. That is, to create letters and texts of a language that does not seem to exist, but which forms the basis of the whole nature of our physical world.
Serhiy Savchenko, 05.2021

 

Lem (” Leminarium” Pilot project of Week of Actual Art in Lviv, Ukraine 1.09.2016-*.09.2016)
Author Project with VlodKaufman

… та коли одну проблему вдавалося якоюсь мірою розв’язати, на її місці,- як це згодом не раз бувало з планетою Соляріс,- поставала інша, ще неймовірніша.Їхні гіпотези одні трактували як вияв зневаги до людських можливостей, як схиляння перед чимось, чого ми ще не розуміємо, але що можна зрозуміти як спробу воскресити давню доктрину ignoramus et ignorabimus1; інші ж вважали, що все це шкідливі й марні балачки, що ці гіпотези математиків відбивають міфологію нашого часу, яка вбачає у велетенському мозку – байдуже, електронному чи плазматичному,- найвищу мету існування – суму буття.С. Лем

…just when a measure of success had been achieved in unravelling this problem, it turned out, as often happened subsequently in the field of Solarist studies, that the explanation replaced one enigma by another, perhaps even more baffling.These hypotheses, according to some people, underestimated the resources of the human mind; they bowed to the unknown, proclaiming the ancient doctrine, arrogantly resurrected, of _ignoramus et ignorabimus_. Others regarded the mathematicians’ hypotheses as sterile and dangerous nonsense, contributing towards the creation of a modern mythology based on the notion of this giant brain — whether plasmic or electronic was immaterial — as the ultimate objective of existence, the very synthesis of life. S/ Lem