Paint, as a living substance that determines and measures time and itself. Material, which in its infinity still decreases, losing its own weight and body, gaining new meaning. The value of the object, the witness, states the cause of all the actual possibilities.
———————————————————————————-
VIDEO “UNWANTED SIGNALS / Irreversable ”
Відео розпочинається з візуальної метафори — фарба тече догори, всупереч законам гравітації, що, на перший погляд, викликає відчуття абсурдності та сюрреалізму. Паралельно з цим звучать голоси диктаторів минулого і сьогодення — Гітлера, Сталіна, Путіна та інших. Голоси є символом невідворотного впливу, який їхні вчинки залишили на світ. Вони представляють травматичні моменти в історії, коли людство зіткнулося з жахливими наслідками дій, що більше ніколи не можна було змінити. Однак, коли відео відтворюється у зворотному напрямку, звуки диктаторських промов також відтворюються у реверсі. Це створює враження тимчасового абсурду, ніби минуле можна переписати чи скасувати. Візуально це підсилюється абсурдним плином фарби в протилежний напрямок. Проте, через ілюзію реверсу, підкреслюється невідворотність реальних подій — навіть якщо технічно можливо повернути час назад, їх наслідки залишаються з нами назавжди. Головна ідея відео полягає у тому, що історія, як і життя кожної людини, є серією дій і рішень, які неможливо змінити. Жорстокі рішення тоталітарних режимів залишили глибокі рани на тілі людства, які неможливо вилікувати, а їх вплив не може бути “стертий”, навіть якщо ми спробуємо переглянути ці події у новому світлі. ——————————————————————————————————————————-
The video begins with a visual metaphor — paint flowing upward, defying the laws of gravity, which at first glance evokes a sense of absurdity and surrealism. Simultaneously, we hear the voices of past and present dictators — Hitler, Stalin, Putin, and others. These voices symbolize the irreversible impact their actions have left on the world. They represent traumatic moments in history when humanity was confronted with the horrific consequences of actions that could never be undone. However, when the video is reversed, the sounds of the dictatorial speeches also play in reverse. This creates a temporary absurdity, as if the past could be rewritten or undone. Visually, this is reinforced by the absurd flow of paint in the opposite direction. Yet, through the illusion of reversal, the inevitability of real events is emphasized — even if it were technically possible to reverse time, their consequences remain with us forever. The main idea of the video is that history, like the life of each person, is a series of actions and decisions that cannot be changed. The cruel decisions of totalitarian regimes have left deep wounds on the body of humanity that cannot be healed, and their influence cannot be “erased,” even if we try to reconsider these events in a new light.
Object Meeting/Transfiguration on exposition of Savchenko Gallery, 04,12,2021
